Після київського матчу «Львів» - «Металург» (Донецьк) українські ультрас-сайти рясніли схвальними відгуками про те, що влаштували фанати «господарів» на своєму секторі. Перформенс в мініатюрі – так, не настільки масштабне, як в українських ґрандів, але й організовано на секторі дебютанта Прем’єр-ліґи, в чужому місті за 500 км від дому. Це оцінили навіть принципові суперники «городян» – фанати «Карпат». Зрештою, після цього матчу настав новий період у фан-русі «Львова». Кожного туру городяни дивували фанатську громадськість оформленням свого сектора. А у 25 турі («Львів»-«Кривбас») сайт ultras.org.ua надав синьо-золотим почесне звання «перформенс туру». Виникає питання: хто стоїть за всією цією роботою, адже якість її справді вражає. Фан-рух, відомо, – зона конспірації, проте мені вдалося поговорити із «ідеологом» візуального відображення «Львова» – Ґаліцією.
— Чому ти вирішив малювати футбольні полотна?
— Хотілося, щоб сектор з фанатами «Львова» виглядав так, як мені уявлялося. То можна назвати певним типом сублімації, я відчував, що долучившись естетично, зможу зробити підтримку «Львова» більш привабливою, такою, щоб фанати з інших міст відчули нашу іншість, своєрідність і т.д.
— Чи мав ти раніше подібний досвід?
— Свого часу робив дещо для одного із львівських клубів, але тоді ще не було "інституції" фанатів (посміхається). Тобто попередній досвід був на пікніківскому рівні (пікнік (футбольний сленґ) – людина, що не бере участі у фанатських акціях — Жур.).
— Ти стежиш за фан-рухом якогось клубу з певною реґулярністю?
— Цікавлюся ґенерально естетикою оформлення перформенсів млинів різних клубів. В наших умовах мені вистачає і подобається "мінімалізм" «Ліверпуля» (посміхається). Оскільки наш рух є на стадії "зародження", то часом доводиться втручатися і в інші процеси, пов’язані з "ідеологією" вболівання. Фанати мають бажання поспівати, забуваючи про те, що пісенна творчість є теж функціонально диференційована. Бойові і патріотичні пісні – то одне, а застілля і лірика – то зовсім інша пара мештів. Репертуар для підтримки бойового духу футболістів на полі мусить відрізнятися від репертуару "хору Вєрьовки". Я можу помилятися, але, як приклад, пісня "Червона рута" на стадіоні не може додати емоцій, так само, зрештою, як і будь яка інша лірична пісня. То є спів заради співу, від нього мурашки по шкірі не побіжать.
— Чи цікавишся футболом як грою там, де він не стосується «Львова»?
— Мало. Крім «Львова» не вболіваю за жоден клуб з території України. Симпатизую «Ліверпулю» і «Манчестер Юнайтед».
— Який матч «Львова» запам’ятався тобі найбільше?
— «Львів» - «Металіст» в Добромилі (сміється). (Тоді через погодні умови та рівень підготовки ґазону під час гри поле перетворилося в місиво з трави і багнюки. Уже згодом делеґата ФФУ (він же віце-президент федерації)Воскресенського за дозвіл проводити гру звільнили з посади. Матч закінчився внічию 1:1. — Жур.)
— Яким ти бачиш майбутнє «Львова»?
— Без власної інфраструктури (стадіону, бази, дитячих футшкіл), без успіхів команди, без ілюзій про "велике майбутнє", не уявляю собі можливості перетривати фанатській субкультурі «Львова», але й вищеназвані чинники не ґарантують того, що наша субкультура розвинеться. Ми поки що не є в стані відстояти власну гідність. | 
