"Львів" (молодь) 1:2 "Арсенал" (молодь)
28 серпня 2008 року, 19:00.
Добромиль, стадіон "Княжа Арена", 1 000 глядачів, +25 °С.
Головний арбітр - Яблонський Андрій (Тернопіль)
Асистенти арбітра - Кравченко Віктор, Биць Ярослав (обидва - Львів)
4-й арбітр - Карп'як Юрій (Львів)
Делегат ФФУ - Митровський Михайло (Ужгород).
ФК «Львів»: Висоцький, Віталій Макар, Леонідов (к.), Білий, Володимир Макар, Котенко, Яворський, Гончарук, Химович, Рябовол, Козак (Мавров 63). Запасні: Дністрян, Лопушняк, Малецький, Попадинець, Тимишин. Тренери: М. Токар, В. Мавров.
«Арсенал»: Погорілий, Литовченко, Карлов, Нечай, Дидик, Завершенюк, Богданов, Захаревич, Мепорія, Бушман, Старгородський. Запасні: Радченко, Ткачук, Репа, Свириденко, Будношея, Столярчук (Рибальченко 46). Тренер - Ю. Бакалов.
Попередження: Котенко 78 - Завершенюк 25, Бушман 40, Богданов 53.
Голи: Котенко 63 - Мепорія 44, 89.
Гра розпочалася із банального «возіння» гравцями м’яча від одного до протилежного карного майданчика. У центральній зоні великою активністю відзначалися: у господарів Гончарук, у гостей Мепорія. Ці гравці були своєрідними двигунами командних рухів іноді досить стрімких. До речі, львівський півзахисник не програв жодного (!) ігрового єдиноборства своєму візаві. Проте, ніхто із суперників особливої загрози воротам Висоцького чи Погорілого не створював. Двоє нападників ФК «Львів» Рябовол і Козак діяли не надто синхронно. Хоча кожен із них намагався якнайкраще використати свої козирі: спринтерську швидкість.
Котенко головою скинув м’яча на Рябовола, Іван миттєво вистрелив по володіннях Погорілого. Здавалося, що цей варіант львівської атаки увінчається голом. Однак воротар у відчайдушному кидку відбив м’яча.
Команди морально готували себе до перепочинку. Раптом несподіваного удару у бік львівських воріт завдав маленький капітан «Арсеналу» Мепорія і м’яч тихо закотився у сітку. Було від чого тренерському штабу хапатися за голову. Адже підопічні, фактично на власне бажання «привезли» собі неприємність. Залишалося покладатися на другий тайм.
У перерві матчу на полі стадіону серед глядацької аудиторії відбувся традиційний розіграш призів. На цей раз УСК «Княжа» – преміум-спонсор національної команди України і ФФУ виділила 5 квитків на відбірковий матч ЧС-2010 – Україна-Білорусь. Чотирьох переможців визначили добромильські малюки – Софійка і Назар. П’ятий квиток дістався пану Івану Худьо, прихильнику ФК «Львів» за його вірності клубу. Незважаючи на прикутість до інвалідського візка пан Іван у Добромилі не пропустив жодного матчу львівської команди. Вчинок гідний поваги.
Із початком другого тайму розігралися Яворський і Химович. Однак Погорілий – страж «Арсеналу», не покладаючи рук, справлявся з роботою. Не знаходили можливості для прицільного удару Рябовол і Козак. Почали «перевіряти» ворота Висоцького й «каноніри»: Рибальченко, Захаревич, Завершенюк.
Після тривалого «обстрілу» воріт Погорілого, київська брама таки розчинилася. М’яч, після потужного удару Котенка, перетнув лінію воріт. Нічия – 1:1. Повинен був забивати і Рябовол. Однак Іван не зумів реалізувати свою перевагу над воротарем.
Натомість не втратив, отриманої від львівської оборони, ще однієї нагоди Мепорія, який із відстані двох метрів… безперешкодно головою вдруге покарав львів’ян.
Підопічні Токаря і Маврова у цьому матчі показали хороший рівень старанності. Проте у сучасному професіональному спорті однієї цієї риси уже недостатньо. На передову виходять індивідуальна майстерність кожного спортсмена. Незважаючи на певні недоліки, у гравців є бажання грати у футбол на високому рівні, до якого вони постійно підтягуються. Адже, як говориться, – не святі горщики ліплять…
| 
