- Ми висловили свої радісні емоції прямо на полі – перед глядачами, - розповідає Юрій Кіндзерський. - Але шампанського не було. Я сказав команді, що у будь-якій лізі нас чекає непростий футбол, що перед нами стоять завдання долати найвищі вершини. Що достроковий вихід у Прем’єр-лігу зовсім не означає, що в останньому турі ми можемо розслабитися. Футбол продовжується...

- Ваш колектив готовий до нових випробувань?

- Морально – готовий. А клубна інфраструктура і кадровий підбір потребують підсилення.

- Не боїтеся повторити долю цьогорічних невдах - «Закарпаття», «Нафтовика-Укрнафти», де теж стикалися з такими проблемами?

- У нас своя доля. Маєте на увазі, що нам не вдасться закріпитися у Прем’єр-лізі? Якщо таке станеться, не бачу в цьому нічого страшного. Ми сьогодні завоювали право на підвищення у класі – тож будемо грати там. А як виступатимемо, залежить від нас. Ми взагалі нічого не боїмося. Просто граємо у футбол - тому і виграємо.

- Ви зараз не маєте стадіону, який би відповідав вимогам Прем’єр-ліги. Навряд чи «Шахтар» поїде грати у провінційний Добромиль, де ФК Львів» виступав досі…

- Зараз ідуть перемовини щодо атестації стадіону. Зрештою, чому б донеччанам не поїхати у Добромиль? У нас екологія прекрасна. Наші хлопці їздять же у промисловий Донецьк…

- Кажуть, що у Добромилі нема потрібної для такого рангу змагань кількості душових кабінок…

- А що краще: шість замість одинадцяти душових - чи в аварійному стані стадіон у Полтаві або Харкові, який, не дай Боже, завалиться під глядачем? Газон з підігрівом? – його можна обладнати за два місяці…

- Звідки надійде поповнення до вашої команди: з Нігерії, з Бразилії, Хорватії чи, можливо, зі Львова, з тієї ж Керниці, де починав футбольні кроки Степан Юрчишин?

- Можливо, зі старосамбірських Стрілок, Дрогобича, з Івано-Франківщини, Тернопільщини. Наша футбольна політика буде орієнтована, у першу чергу, на вітчизняних гравців, зокрема на львівських. Патріотизм може додати грі якості й дати результат.

- Чому свого часу ви зупинили свій вибір на тренерові Юрчишині?

- Юрчишин довів свій професіоналізм, виявився добрим фахівцем, умілим психологом. Адже, погодьтеся, не так просто таким «молодим» складом досягнути такого високого результату.

- Що для вас футбол – бізнес-проект, хобі?

- Футбол – це моє життя. За останні три роки, відколи займаюся професійним футболом, він поглинає багато мого часу. Я ставлюся до нього серйозно – як до свого організму. Ми його бережемо, лікуємо, але і змушуємо працювати на всю потужність. Якщо з часом це стане бізнес-проектом, будемо раді – бо у футбол вкладаємо чималі кошти.

- Не так давно у селищі Щасливому під Києвом ви відкрили прекрасний спортивний комплекс. На Львівщині щось подібне від вас побачимо?

- Упевнений в цьому. Свого часу я погано зорієнтувався, довірившись місцевій владі, що можна буде реконструювати якийсь стадіон. Треба було йти іншим шляхом, шукати територію для спорткомплексу за межами Львова…

- Як віддячите футболістам за завоювання путівки у Прем’єр-лігу: відправите з дружинами кудись на відпочинок чи вручите товсті конверти?

- Це питання ще не вирішено, але, думаю, у команді будуть задоволені винагородою.

За метеріалом газети "Високий Замок"