Мав нагоду побувати на матчі. Добирався на машині і встиг побачити прекрасні краєвиди гір. І це незважаючи на погану погоду. Стадіон справді гарний і дуже охайний. Але хотілось би його звести не в Добромилі, а у рідному місті.

Вболівальники справді підтримували нашу команду, а не гризли насіння, втупившись внікуди. Якийсь чоловік так кричав ФК "ЛЬВІВ" , що після 1-го тайму і зовсім охрип.

Сама гра залишила приємні враження. Кубкові двобої, це особливі двобої, які нічого не мають спільного з іграми у чемпіонаті. З перших хвилин матчу львів'яни розпочали гостро атакувати свого суперника, нав'язуючи йому свою гру. Було видно, що "Іллічівець" грав від оборони і практично не загрожував воротам Мартищука. Так на 14-ій хвилині Теплий "закотив" м'яча - 1:0.

Після цього голу було чимало моментів у львівської команди, однак вдало реалізувати їх не змогли. Голкіперу "Львова" також прийшлось попотіти та зберігати наші ворота сухими, адже підопічні Альтмана вміють вистрілити. Це вони і зробили наприкінці матчу. Мабуть Альтман знайшов необхідні слова для своїх вихованців.

Львів'яни гідно тримались та не один раз загрожували воротам своїх візаві. Не склалось. Буряк на 78-ій хвилині зрівнює рахунок, а на 80-ій, Івашко виводить ударом головою Іллічівець вперед 2:1.

Програш, однак бойовий. Гра видалась цікавою і динамічною. І не дивно. Все ж таки грали амбітні команди. Дякуємо львів'янам за гру!